Аня та Іван

Весільний день проходить дуже швидко. Швидше, ніж здається, коли його плануєш. Ще зранку всі трохи хвилюються, бігають, щось поправляють, сміються. А вже через кілька годин це все стає спогадом. Мені завжди було цікаво спостерігати за цими моментами. За тим, як люди дивляться одне на одного, як тримаються за руки, як реагують на слова батьків або на тости друзів. У цих дрібницях більше правди про день, ніж у будь-яких постановках. Фотографія для мене — це спосіб зберегти не зовнішню картинку, а відчуття. Те, що складно описати словами: легке хвилювання перед зустріччю, тиша перед церемонією, радість, яка з’являється сама собою. Я майже не втручаюся в те, що відбувається. Просто спостерігаю і ловлю моменти, які можуть пройти непоміченими. Бо саме вони через роки стають найціннішими. Іноді достатньо одного погляду або одного обійму, щоб згадати весь день. Саме заради цього і потрібні фотографії.