Здорові стосунки – це не рай з рожевими поні, адже в них теж трапляються проблеми. Проте все не так страшно, як може здаватися на перший погляд :) В цій статті розберемо 5 ситуацій, яких не треба боятися.
Намагання зробити партнера відповідальним за усі наші потреби – це шлях до співзалежності. Навіть звучить не як щось здорове, правда ж?
У гармонійних стосунках обидва партнера хоч і обирають йти по життю разом, але все ще залишаються окремими особистостями зі своїми хобі, цілями, цінностями та друзями. Всі ці речі важливі для нашої реалізації та почуття задоволення від життя, тож “замінювати” їх однією людиною ризиковано та і просто нечесно.
Тому якщо партнер не може закрити всі твої потреби у спілкуванні, відмовляється ходити з тобою щомісяця у гори чи не поділяє пристрасті до фентезі-книжок – це нормально. Куди важливіше, аби у стосунках ви закривали потреби один одного у стабільності та безпеці.
Емоційні гойдалки з постійними скандалами, примиреннями та з’ясовуваннями стосунків куди цікавіші, ніж стабільність та передбачуваність у здорових відносинах. Проте саме завдяки нудьгуванню (а скоріш – безпеці) у нас вивільняється ресурс для турботи про себе, занять хобі, кар’єри та самореалізації.
Якщо ж відчуваєш, що вас надто затягнула рутина, варто чесно поговорити про це та разом знайти способи проводити час разом цікавіше. Ви можете започаткувати спільні традиції, спланувати маленькі подорожі, романтичні побачення чи нові спільні враження.
“Злипнутися” в одне ціле дійсно хочеться на початку стосунків, але надалі гормони вщухають і ми знову потребуємо особистого простору. Тому якщо на певному етапі ви починаєте проводити разом менше часу, то само по собі це не є тривожним дзвіночком – це один з етапів розвитку. Якщо ж один з вас почувається в цих процесах некомфортно та самотньо, варто поговорити і знайти компроміси. Головне пам’ятати: саме по собі бажання людини проводити час на самоті або з іншими не означає, що у неї зникли почуття.
Перебуваючи у стосунках, дуже боляче і страшно думати, що у твоєї коханої людини можуть з’явитися почуття до когось іншого. Коли ж почуття з’являються у тебе – зазвичай, це привід для самокопання, величезного сорому та провини.
Насправді ж не варто приділяти цьому надто багато уваги, як би дивно це не звучало. Симпатія, фізичний потяг та навіть закоханість – це лише біологічні реакції, і ми не можемо впливати на їхню появу. Проте ми можемо обирати, що з цим робити: намагатися зблизитися з об’єктом симпатії чи обмежити спілкування хоча б до моменту, поки нові почуття не згаснуть самі собою. Для цього достатньо від кількох тижнів до кількох місяців, якщо не давати симпатії нових стимулів.
І все ж, хоча нашої провини в цьому немає, скоріш за все партнер відчує зміни та біль через них. В цій ситуації варто проявити турботу та розуміння один до одного і просто перечекати, якщо ніхто не порушує кордони та попередні домовленості.
Кохана людина – це єдиний член родини, якого ми можемо обирати в цьому житті. На жаль, свекрів та тестів це не стосується :)
Якими б чудовими не були ваші стосунки, це не гарантує, що зійтися характерами з батьками та родичами буде так само легко. Більше того, конфлікти з родинами можуть переживатися досить чутливо. Найкращим виходом буде, якщо кожен з вас регулюватиме відносини зі своїми родинами, не втягуючи у це партнера.
Якщо стосунки вже не склалися, краще за можливості обмежувати своє спілкування, але не заважати партнеру проводити час з сім'єю без твоєї участі.
Пишіть сюди всі Ваші запитання, ідеї,
зауваження і просто думки з приводу
роботи нашого порталу